Україна швидко старіє: які виклики це може принести нам?
Ненароджені, вбиті та ті, хто виїхали
В ООН назвали причини різкого зменшення населення України: цей спад став наслідком від'їзду біженців, падіння рівня народжуваності та втрат на війні, перетворивши і без того складну демографічну ситуацію на більш серйозну, повідомляє Reuters.
"Народжуваність стрімко знизилася, і тепер становить приблизно одну дитину на жінку, що є одним із найнижчих рівнів у глобальному масштабі," - зазначила Флоренс Бауер, голова східноєвропейського відділення Фонду ООН у галузі народонаселення, під час пресконференції в Женеві.
Відповідно до її слів, для забезпечення сталого рівня населення необхідно, щоб коефіцієнт народжуваності становив 2,1 дитини на одну жінку.
"В Україні регіони зазнали значних втрат, внаслідок чого багато сіл залишились практично без населення, або ж у них переважно мешкають літні люди," - підкреслила Бауер.
Вона зазначила, що перед початком повномасштабної агресії населення України становило приблизно 40 мільйонів, тоді як у 1991 році, під час розпаду Радянського Союзу, ця цифра перевищувала 50 мільйонів.
Основна частина зменшення населення України пов'язана з 6,7 мільйонами біженців, які наразі перебувають за межами країни. Важливу роль у цьому процесі також відіграють військові втрати.
"Значно ускладнює ситуацію відсутність точних даних, однак приблизні оцінки свідчать про десятки тисяч загиблих. Для правильного аналізу впливу війни на українське населення необхідно дочекатися завершення конфлікту, щоб провести всебічний перепис", - зазначила представниця ООН.
Вельми важкі втрати, які країна переживатиме в майбутньому, пов’язані зі скороченням чисельності молодого населення, що продовжуватиметься і в наступні роки.
Згідно з соціологічним опитуванням, яке було реалізовано компаніями Gradus Research та Advanter Group у травні 2024 року, 83% молодих людей виявили бажання покинути країну. Якщо ж політика щодо молоді залишиться незмінною, тобто у разі відсутності суттєвих змін у державі, ситуація з людським капіталом може призвести до серйозних наслідків у найближчому майбутньому.
Адже сучасні молоді українці стикаються з безліччю викликів, включаючи економічну нестабільність та недостатню підтримку з боку держави. Тому соціальні зміни, викликані війною та іншими факторами, вимагають від України перегляду ставлення до молоді.
В цілому, молодіжна політика виступає важливим елементом у прогресі сучасного суспільства. Сьогодні в Україні налічується більше 7 мільйонів молодих людей у віці від 14 до 35 років, які є двигуном економічного розвитку країни.
Виявлено, що кількість молоді в Україні зменшилася з понад 10 мільйонів у 2022 році до приблизно 7 мільйонів у 2024 році. За прогнозами, до 2030 року в країні може залишитися лише близько 5 мільйонів молодих українців.
Визначити, з якого віку людина вважається молоддю, досить складно. Це пов'язано з відсутністю єдиного міжнародного стандарту для такої вікової категорії. Проте для статистичних цілей Організація Об'єднаних Націй класифікує "молодь" як осіб у віці від 15 до 24 років. Водночас деякі інші міжнародні організації розглядають молоддю осіб до 45 років. В Україні ж молоддю вважаються особи віком від 14 до 35 років.
"При такій різниці у віці у державних програмах часто не визначено конкретну цільову аудиторію, що призводить до розпорошення ресурсів та нерівномірного розвитку різних груп молоді. Це потребує більш вузької та детальної сегментації", - зазначає доктор економічних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, голова Центру соціальних змін та поведінкової економіки Андрій Длігач в колонці для Української правди.
Отже, він підкреслює, що, незважаючи на значення молоді для майбутнього України, вітчизняна молодіжна політика має певні дефіцити. Невирішення цих проблем може призвести до негативних наслідків для держави, а брак перспектив змусить молодь ще активніше шукати можливості за межами країни.
Керівник Центру соціальних змін підкреслює, що однією з ключових проблем молодіжної політики в Україні є брак фінансування для молодіжних ініціатив. Наприклад, приблизно 76% молоді, яка емігрувала, висловлює бажання повернутися після завершення війни. Це свідчить про критичну необхідність формування сприятливих умов для їхнього повернення та подальшого розвитку. Для цього, в свою чергу, необхідні інвестиції. Проте, важливіше забезпечити кращі умови для розвитку та самореалізації, ніж у багатьох інших країнах Європейського Союзу.
Не менш важливим є перехід від патерналістського підходу. Справа в тому, що молоді люди часто розглядаються лише як об'єкти політичних рішень, а не як активні суб'єкти, які мають свої думки та права. Багато рішень ухвалюються без врахування інтересів і потреб молодіжної аудиторії.
Ось ще один ключовий аспект: в Україні ухвалення рішень щодо реалізації певних напрямків державної політики, зокрема в сфері молодіжної політики, знаходиться в руках різних державних установ.
Наприклад, Міністерство освіти та науки має нагляд за освітніми процесами, тоді як Міністерство молоді та спорту займається питаннями фізичної культури і частиною молодіжної політики. Міністерство соціальної політики відповідає за реалізацію соціальної політики, а Міністерство культури та інформаційної політики - за просвітницьку діяльність серед громадян.
Виходить щось подібне до ситуації, коли за дитиною пильнують одразу кілька нянечок, і жодна з них не бажає взяти на себе відповідальність за малюка.
Щоб вирішити ці проблеми, необхідно змінити підхід до роботи з молоддю, зокрема шляхом сегментації її на різні вікові категорії. Це дозволить більш ефективно спрямовувати ресурси та розробляти спеціалізовані програми. Крім того, молодіжна політика вимагає вдосконалення комунікаційних стратегій як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу.
"Інформованість про молодіжні програми в Україні залишається на досить низькому рівні. Як показують результати дослідження, велика кількість молодих людей не має уявлення про важливі програми та ініціативи, які могли б підтримати їхній розвиток і допомогти у самореалізації", - зазначає Длігач.
Особливо важливо, на його думку, використовувати сучасні цифрові інструменти та платформи для залучення ширшої аудиторії. Також важливими є залучення молоді до створення контенту та інформаційних кампаній, врахування їхніх думок та потреб.
Однією з ключових цілей стане створення стабільного партнерства між молодіжними організаціями, бізнесом та державними структурами для реалізації спільних проектів і ініціатив. Така колаборація забезпечить молодим людям доступ до всіх необхідних ресурсів і підтримки, сприятиме розвитку їхніх навичок та талантів, що, в свою чергу, підсилить економічний і соціальний розвиток країни в цілому.
Крім того, надання можливості голосувати молоді з 16 років та право бути обраними до місцевих органів влади з 18 років може слугувати потужним стимулом для залучення молоді до активної участі в суспільному житті.
