"Стакан" – це русизм чи ні: як правильно спілкуватися українською мовою.
Чи ви готові спробувати нові мовні пригоди?
Термін "стакан" викликав активні обговорення серед лінгвістів та звичайних українців. Чимало людей вважають його запозиченням з російської мови, але чи є це справді вірним?
Справжнє походження слова "стакан" пов'язане з тюркською мовою. У чагатайській мові воно звучить як "tostakan", що перекладається як "дерев'яна чаша", а в казахській мові – "тостаған", що означає "черпак". Деякі науковці вважають, що це слово також має перське коріння (dūstgān – "повна чаша"). Таким чином, звинувачення у "росіянізмі" виглядає, щонайменше, необґрунтовано.
Редакторка Ольга Васильєва зазначає, що в українській мові є безліч тюркізмів, які стали звичними для нашого вжитку. Наприклад, "гарбуз", "кавун", "тютюн", "базар", "козак" і "килим". Росіяни також запозичили багато тюркських слів, але з деякими фонетичними змінами. Чому ж тоді "стакан" викликає таке обурення, а "диван" -- ні? Це питання залишається відкритим.
Обговорення терміна "склянка" продовжують викликати жваві суперечки. Чи можливо, щоб "склянка" була виготовлена з матеріалів, відмінних від скла? Деякі наводять приклади з альтернативних матеріалів, але чому ж не вжити "паперовий стакан" замість "паперової склянки"?
Останнім часом з'явилися нові терміни, такі як "пластянка" і "паперянка". Деякі навіть потрапили до підручників з української мови для початкової школи. Це викликає ще більше запитань і підкреслює безсистемність у термінології.
Отже, якщо ви намагаєтеся знайти влучні висловлювання, ось декілька альтернатив:
Хоча редакторка завжди підтримує питомі українські слова, терміни на кшталт "паперянка" виглядають дещо надмірно. Отже, краще залишити слово "стакан" у нашій мові, адже воно має цікаву історію.
Раніше "Телеграф" розповідав, як називати "налічниє" і "мєлочь" українською. Ці слова прижилися тому, що в різних регіонах України люди часто розмовляють суржиком.
