У Казахстані проводять референдум, на якому обговорюється питання щодо зведення першої атомної електростанції | Еспресо

У неділю, 6 жовтня 2024 року, в Казахстані відбудеться загальнонаціональний референдум, на якому громадяни висловлять свою думку щодо необхідності будівництва атомної електростанції в селищі Улькен, розташованому на південному узбережжі озера Балхаш.

Референдум щодо АЕС у Казахстані визнаний таким, що відбувся. Попередня явка станом на 14:00 становила 51,77%, передає близький до влади портал Tengrinews.kz.

В референдумі взяли участь 6 339 425 громадян, що складає більше 50% від загальної кількості виборців, яка дорівнює 12 244 683 особам.

Важливо підкреслити, що згідно з пунктом 2 статті 31 конституційного закону Республіки Казахстан "Про республіканський референдум", референдум вважається дійсним, якщо в ньому взяла участь понад половину громадян, які мають право голосу. Таку інформацію озвучила член Центральної виборчої комісії Сабіла Мустафіна.

У бюлетені представлено лише одне питання: "Чи підтримуєте ви ініціативу щодо зведення атомної електростанції в Казахстані?"

Вулиці мегаполісів активно охороняються представниками правоохоронних органів. Окрім кількох окремих акцій протесту, у день загальнонаціонального опитування не спостерігається жодних масових протестів.

Сьогодні Казахстан лідирує у світі за обсягами видобутку урану. У зв'язку з цим, діючий президент Касим-Жомарт Токаєв та його команда активно сприяють реалізації плану щодо будівництва першої атомної електростанції в країні.

У ХХ столітті, а саме в 1973-1999 роках, в Республіці Казахстан вже діяла АЕС, але її було зупинено.

Потреби казахів в електроенергії забезпечує передусім близько 40 вугільних ТЕС, а також незначний сегмент станції на альтернативних джерелах.

Опоненти Токаєва, в умовах авторитарного політичного режиму, не можуть діяти в легітимній публічній сфері - в Казахстані немає парламентської опозиції та незалежних від президента медіа. Вони вважають, що офіційні дані референдуму не відображають справжнього ставлення населення до питання будівництва атомної електростанції на березі Балхашу.

Згідно з інформацією, що надходить з медіа та соціальних мереж, працівників державних установ і підприємств примушують брати участь у референдумі. Крім цього, "бюджетники" повинні надати "фотозвіт" після виходу з кабінки для голосування.

"Моє бачення - має працювати міжнародний консорціум, який складається зі світових компаній із передовими технологіями. Але, як кажуть, життя покаже", - в такий спосіб Токаєв пояснив, хто будувати станцію в Улькені.

Як наголошує Радіо Свобода, на сьогодні є чотири потенційних підрядники, чиї реактори розглядають для майбутньої атомної станції: російський "Росатом", французька EDF, Китайська національна ядерна корпорація та корейська Korea Hydro & Nuclear Power.

Опозиційні сили вважають, що реалізація проекту нової атомної електростанції несе в собі геополітичні ризики (можлива подальша залежність від Росії), а також корупційні та екологічні загрози.

"Життя вже показало, що в Казахстані керує Путін. Токаєв як колишній агент КДБ не просто співпрацює з Кремлем, а свідомо ставить Казахстан під його контроль. Його дружина та син проживають у Росії та ведуть там бізнес, що лише підкреслює його особисті зв'язки з Москвою", - йдеться у повідомленні опозиційного ТГ-каналу "1612", близького до політемігранта Мухтара Аблязова.

Прикладом "повної залежності" Токаєва від РФ називається "продаж уранового родовища Будьонівського за 1,5 мільярда доларів, хоча його реальна ринкова вартість становить 16 мільярдів доларів".

Крім того, ці фінансові кошти не надійшли до державного бюджету - вони потрапили до рук олігархів та наближених до Путіна і Назарбаєва, таких як Клебанов і Анісімов. Ці васали отримали родовище практично безкоштовно, а згодом продали його "Росатомпрому" за суму в півтора мільярда. І не лише уран - нафтові ресурси в Каспійському морі також перейшли до російських компаній, а інфраструктура країни, зокрема аеропорти, опинилася під контролем Москви. Токаєв та його команда продовжують поступово передавати Казахстан під російське вплив, при цьому намагаючись створити враження про прийняття незалежних рішень. Насправді ж, усі важливі рішення націлені на посилення впливу Путіна в регіоні, - підкреслює "1612".