Менше документації – більше можливостей для підприємництв: ключові результати реформи дерегуляції.

Дерегуляція -- це скорочення втручання та контролю держави в певній галузі. На початок 2023 року у сфері державного регулювання бізнесу діяло понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень та інших обовʼязкових для бізнесу документів. Для підприємців це означало здорожчання ведення бізнесу.

Бізнес стикається зі збитками у двох випадках: або коли намагається виконати невиправдані вимоги регуляторів лише для формального дотримання, або коли намагається знайти корупційні шляхи для ухилення від цих обов'язкових норм.

Дерегуляційні процеси в Україні відбувались давно, але зазвичай як термінова реакція Уряду на запит громадськості та бізнесу щодо гострої проблеми. Проте зараз реформа набула більшого масштабу і її результати вже можна побачити.

Україні необхідно впровадити реформу законодавства, яка акцентуватиме увагу на основних проблемах підприємців. Ефективність цієї реформи має оцінюватися самими підприємцями шляхом проведення опитувань за визначеними та зрозумілими критеріями.

Повномасштабне вторгнення стало поштовхом для системної дерегуляції економіки України. Рік тому Уряд ініціював створення Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції (далі - МРГ), метою якої є підтримка українського бізнесу в ці виклики, шляхом зменшення регуляторного навантаження.

Команда, що займається аналізом, проводить ревізію всіх діючих ліцензій, дозволів та погоджень. Вони класифікують їх таким чином: ті, що є актуальними, залишаються без змін; непотрібні – анулюються; застарілі – модернізуються, зокрема, переводяться в цифровий формат.

З моменту заснування МРГ Офіс ефективного регулювання BRDO, спільно з іншими незалежними аналітичними установами, активно бере участь у її діяльності. Наша робота включає підготовку аналітичних матеріалів щодо змін у законодавстві, участь у дискусіях, а також сприяння в реалізації рішень МРГ, зокрема шляхом розробки нормативно-правових документів.

Протягом 20 засідань МРГ було проаналізовано 1323 документи, що є обов'язковими для підприємств, включаючи ліцензії, дозволи та інші. Виявилося, що багато з цих документів є дублікатами, не виконують покладені на них функції і стали додатковим тягарем для малого та середнього бізнесу.

34% з проаналізованих інструментів МРГ вирішила позбутися взагалі. Понад 50 таких дерегуляційних документів зараз на різних етапах імплементації: розглядаються Верховною Радою, перебувають на погодженні в Міністерстві чи чекають підпису Президента. Відстежувати їхній статус можна на сайті реформи дерегуляції.

Хоча процес внесення змін до нормативних актів тривав довго, 122 інструменти, які МРГ визнала зайвими, вже були виключені з українського законодавства. Якщо вас цікавить, яку саме суму грошей український бізнес зміг заощадити завдяки цим змінам та які ринки отримали найбільші вигоди від реформи, стежте за оновленнями регуляторного дашборду.

Якщо реформа все ще не впливає на ринок, де функціонує ваш бізнес, - підтримайте МРГ у внесенні змін, заповнивши форму для зворотного зв'язку.

Серед наймасштабніших та найпотрібніших для бізнесу дерегуляційних ініціатив (а їх понад сотня) є чимало ініціатив, розроблених за участі BRDO.

Як полегшити процес для українців, які прагнуть започаткувати нову справу або розвивати існуючу під час війни?

Разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством економіки, фахівці BRDO створили законопроект 3869-IX та IT-рішення, яке має на меті звільнити підприємців від необхідності отримувати різноманітні дозвільні документи в умовах воєнного стану. Натомість їм потрібно буде подати лише одну онлайн-декларацію.

Допоки триває війна, підприємства мають можливість функціонувати, не витрачаючи зусиль на виконання бюрократичних вимог, подавши лише одну безкоштовну декларацію щодо ведення господарської діяльності.

Після завершення воєнного стану підприємцям знову знадобиться отримувати різні дозволи, ліцензії та сертифікати. Для спрощення цього процесу була створена система єДозвіл, яка передбачає цифрову трансформацію всього циклу цих процедур. Завдяки їй, підприємці зможуть подавати документи, відновлювати або скасовувати ліцензії та дозволи, контролювати процес обробки своїх заявок, оплачувати адмінпослуги та подавати скарги — все це можна буде робити в онлайн-режимі.

Держава має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель - цю тезу команда BRDO озвучувала кілька років поспіль та реалізувала у Законі 3528-IX. Законодавчо в Україні технічні коноплі по суті прирівнювалися до наркотичних засобів: діяльність бізнесу одночасно контролювалася МВС, Держлікслужбою та МОЗ, і підприємці були зобов'язані контактувати з держорганами не менше 20 разів на рік. Площі посівів катастрофічно зменшились, в той час, як потенційно Україна могла б засівати 120 тис. га конопель та генерувати $315 млн товарообігу.

Усі ці зміни детально представлені на веб-сайті, присвяченому реформам.

Існує поняття "адміністративний тягар", або "регуляторний тягар". Це витрати, які підприємці несуть, коли вони платять за час своїх співробітників, за послуги консультантів; це гроші, які підприємці втрачають через те, що складно отримати певний дозвіл, погодження чи ліцензію.

Найближчі зміни вплинуть на систему державних перевірок. Передбачається автоматизація процесу оцінювання та контролю з боку самих органів. Експерти здійснять аналіз на предмет наявності дублювання між інспекціями, перевірять, чи не є вимоги застарілими або зайвими, які контролюються за допомогою чеклістів, а також визначать, чи не буде надмірної кількості перевірок внаслідок невірно встановлених критеріїв ризику.

Простими словами, цифровізувати весь процес, щоб зменшити людський фактор -- а отже і корупційний ризик.