ЛРТ з Грузії. Вибори до парламенту в Грузії: баланс між європейськими прагненнями та побоюванням військових конфліктів.

Правляча партія Грузії перед важливими парламентськими виборами надсилає людям послання: якщо її переоберуть вчетверте, в країні не буде війни. За словами опозиції та неурядових організацій, "Грузинська мрія" експлуатує болючі спогади про війну в пам'яті грузинів, хоча сама партія все більше наближає країну до Росії.

На кордоні Грузії з окупованою Росією Абхазією в теплий жовтневий день вирує активність. Кожні кілька хвилин з боку Абхазії під'їжджає мікроавтобус, з якого виходять численні грузини, які поспішають до вільних територій країни за покупками чи для отримання послуг.

"Завжди приїжджаю, коли виникає потреба. Що ж робити? Хочеться їсти, мати на чому одягнутися – живій людині завжди потрібно щось. Ми купуємо їжу, одяг, речі для побуту. Тут ціни нижчі та асортимент більший," - розповідає 76-річна Клара з міста Галі в Абхазії, яка щойно прибула до Грузії.

Клара зазначає, що вирушає з Абхазії до Грузії лише в разі нагальної потреби, і це трапляється вкрай рідко. Тим часом, 25-річна Ангеліна, що мешкає всього в десяти хвилинах від кордону, стверджує, що регулярно відправляється в Грузію.

"Найчастіше я їду в Грузію, щоб купити продукти або до лікаря, до родичів. Рівень медицини в Абхазії дуже низький, мені тут краще, якість краща, лікарі кращі", - пояснює жінка з дитиною на руках, яка щойно перетнула кордон.

Сьогодні регіон Галі - єдина частина Абхазії, де етнічні грузини становлять більшість населення. Вони мають спеціальні дозволи на вільне пересування між окупованим регіоном і Грузією.

Проте, за даними грузинської влади, після конфліктів з Абхазією (1992-1993) і Південною Осетією (1991-1992) з цих територій виїхали понад 250 000 грузинів, а після війни з Росією 2008 року територію залишили ще приблизно 26 000 осіб.

Правляча політична сила Грузії, відома як "Грузинська мрія", була створена олігархом Бідзіною Іванішвілі, який накопичив свої багатства в Росії. Ця партія використовує страх і травматичний досвід війни для того, щоб забезпечити собі переобрання у четвертий раз.

Ця політична сила втратила популярність у значної частини населення Грузії через свої близькі зв’язки з Москвою та суперечливі законодавчі ініціативи, які віддалили країну від її євроінтеграційних прагнень.

Маніпуляції та залякування

Одне з основних меседжів виборчої кампанії "Грузинської мрії" напередодні важливих парламентських виборів 26 жовтня полягає в заклику обирати мир, а не конфлікти. Для підкреслення своєї позиції партія використовує контрастні зображення зруйнованих в Україні будівель, які постраждали від російської агресії, і яскраві краєвиди Грузії. Під зображеннями з України написано "Немає війні", а під картинами Грузії – "Вибирайте мир".

Схожі плакати зустрічаються не лише в столиці Грузії, Тбілісі, а й у всіх куточках країни, включаючи регіони поблизу окупованих територій, які зовсім недавно пережили наслідки війни.

Журналістка Майя Піпіа, яка проживає в Зугдіді неподалік кордону з Абхазією, зазначає: "Громадяни сильно постраждали від війни. Спочатку відбулася війна в Абхазії, згодом тут розгорнулася громадянська війна, а потім — конфлікт 2008 року. Ударів зазнали не лише Горі, а й наш регіон".

Коли люди пережили недавні військові конфлікти, їхні емоції стають вразливими до маніпуляцій, які експлуатують ці болючі теми. Частина суспільства піддається впливу такої пропаганди, і політики користуються цим, запевняючи: "Якщо ми не залишимося при владі, нас чекає війна", - зазначає вона.

Майя Піпіа народилася в столиці Абхазії Сухумі. У 1994 році її сім'я евакуювалася останнім українським військовим кораблем і ніколи не повернулася додому. За її словами, кампанія "Грузинської мрії" не тільки примітивна, а й аморальна, оскільки використовує зображення України, яка страждає і яка під час війни надавала велику допомогу грузинам.

"Літні особи віком понад 60 років є найуразливішими до зовнішнього впливу. Багато з них мешкають у селах і не мають можливості отримувати інформацію з інших джерел, окрім державних телеканалів, які запевняють, що все в порядку — головне, щоб не було війни," — підкреслила М. Піпіа.

Відмежуватися від Росії

Лідери "Грузинської мрії" також згадують війну, туманно кажучи про "світову партію війни", яка нібито прагне втягнути Грузію у війну проти Росії, і стверджують, що тільки вони можуть запобігти цьому.

Кілька прозахідних опозиційних коаліцій спробують усунути "Грузинську мрію" від влади на майбутніх парламентських виборах, вказуючи, що не війна, а втрата демократії становить найбільшу загрозу для країни. Їхня обіцянка в разі успіху - скасувати закони, що обмежують свободу слова та особисті свободи, ухвалені "Грузинською мрією", і повернути країну на шлях євроатлантичної інтеграції.

На кордоні з Абхазією представниця неурядової організації Ганна Лепонава розповідає про соціальні, юридичні, психологічні та інші види допомоги, доступні для мешканців окупованих територій Грузії. У брошурах, які вона роздає, також є дані про Росію та переваги, які надає Європейський Союз.

"Ми повідомляємо звичайних людей про ті руйнування, які Росія завдала, а також про потенційні переваги, які може принести Європейський Союз. Ми не намагаємось нічого нав'язувати, просто ділимося інформацією про Росію", - зазначає Лепонава, яка щодня приїжджає на кордон з сусіднього села.

На її думку, використання теми війни як засобу залякування з боку "Грузинської мрії" є всього лише передвиборчим трюком, оскільки насправді ця партія сприяє зближенню країни з Росією.

Парламентські вибори в Грузії призначені на 26 жовтня. За даними опитувань, проведених на замовлення влади, партія "Грузинська мрія" має шанси отримати приблизно 60% голосів. Проте, опозиційні дослідження вказують на те, що підтримка правлячої партії може виявитися значно меншою — близько 33%.

Через кілька днів після візиту LRT.lt до кордону з Абхазією стало відомо, що етнічні грузини, які проживають в Абхазії та Південній Осетії, не зможуть перетнути кордон з Грузією 26 жовтня для участі у виборах. Влада окупованих територій закрила прикордонні пункти на час виборів, посилаючись на питання безпеки.

У Гальському регіоні Абхазії мешкає приблизно 30 тисяч етнічних грузинів, тоді як в Ахалгорському районі Південної Осетії їх чисельність становить близько тисячі осіб.