Державний бюджет: об'єктивне відображення економічної ситуації.

14 вересня Кабінет Міністрів представив Верховній Раді проект державного бюджету на 2025 рік.

Незважаючи на відомі проблеми з бюджетним фінансуванням оборони і безпеки до кінця поточного року та доопрацювання законопроєкту №11416-д, усе зроблено вчасно і в повному обсязі. Терміни бюджетного процесу не порушені.

Прибуткова частина бюджету переважно визначена на основі актуальної податкової бази. Однак, згідно з нещодавно оприлюдненою інформацією, після прийняття "ресурсного" законопроєкту планується перегляд доходів бюджету. Очікується, що цей перегляд призведе до їх значного збільшення.

Сукупний рівень перерозподілу національного продукту через бюджет, як і раніше, становитиме 38-39% ВВП. Точніше можна буде сказати згодом. Ухвалення проєкту №11416-д може додати ще 0,5-1%. Навряд чи більше.

У додатках до проєкту бюджету зазначено, що основа ухваленого законопроєкту №11416-д передбачає надходження до державного бюджету, які вчетверо менші порівняно з варіантом, запропонованим урядом.

Якщо стисло охарактеризувати бюджетний проєкт на 2025 рік, можна зазначити, що він є реалістичним відображенням поточних економічних тенденцій і безпосереднім результатом державної економічної стратегії, що втілюється вже протягом багатьох років.

У часи війни, коли ключові соціально-економічні показники стають недоступними для громадськості, цей документ є єдиним джерелом, що надає можливість оцінити реальний стан економіки.

У пояснювальній записці підкреслюється, що "відновлення економіки відбуватиметься повільно, як у цьому році, так і в довгостроковій перспективі, враховуючи низку негативних наслідків війни для української економіки. До них належать значні руйнування промислових об'єктів, проблеми з логістикою, а також зовнішня і внутрішня міграція населення, що призводить до дисбалансу на ринку праці".

Прогнозується, що у 2024 році реальний ВВП зросте на 3,5%, а у 2025 році цей показник складе лише 2,7%. Зниження темпів зростання (після 5,3% у 2023 році) є закономірним наслідком війни, зокрема мобілізаційних заходів.

Згідно з додатками до законопроєкту, мобілізація 500 тисяч осіб, про яку раніше згадував головнокомандувач Валерій Залужний, дійсно має місце. Втрата такої значної частини робочої сили, яка є важливою для економіки, неминуче вплине на динаміку ВВП.

Надходження від сплати податку на прибуток до державного бюджету визначені на рівні 205,5 млрд грн (+12%). Це зростання, як і в попередні роки, відбувається завдяки АПК і торгівлі, у тому числі - ремонту техніки.

У першій половині року основна відповідальність за наповнення бюджету через оподаткування прибутку зазвичай покладається на державні підприємства, компанії з іноземними інвестиціями та фінансовий сектор.

Триває досить складна дискусія щодо можливості введення 50% податку на прибутки комерційних банків, отриманих у цьому році. У випадку його впровадження, надходження можуть залишитися на рівні поточного року, а питання виконання плану сплати податку на прибуток перестане бути актуальним.

Простежується позитивна динаміка зростання зарплат, що позначається на сплаті податку на доходи фізосіб та військового збору. У 2025 році середньомісячна зарплата передбачається на рівні 24 389 грн, що відповідає зростанню рік до року на 18,5%. До такого підвищення оплати праці призводить дефіцит робочої сили.

Очікується, що номінальний приріст доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору становитиме 24%. У бюджетному проєкті вже передбачено підвищення ставки військового збору до 5%, що пропонується в законопроєкті №11416-д від 30 серпня 2024 року. За оцінками, це дасть можливість додатково залучити 121 мільярд гривень.

Беручи до уваги сучасні тенденції на ринку праці, показники інфляції та вплив мобілізаційних факторів, можна стверджувати, що очікуване значення заробітної плати на 2025 рік ближче до консервативного сценарію. При цьому, існуючий рівень безробіття, на думку Міністерства економіки, залишається на високому рівні - 18%, що не відповідає цій динаміці.

Динаміка даного розрахункового показника не кореспондує з реальними даними. У липні кількість офіційно зареєстрованих безробітних досягла 106 тисяч осіб, з яких 80% складають жінки. Це число втричі менше, ніж показник, зафіксований до початку великої війни. Якщо безробіття залишається таким високим, то чому держава не здатна залучити цей трудовий ресурс для потреб воєнної економіки?

Існує обмежена кількість можливих причин: або це явище є лише ілюзією, або ж заробітна плата не відповідає вимогам для заохочення працівників до офіційної зайнятості. Можливо, активно просувається ідея економічного бронювання, що могло б допомогти в боротьбі з тіньовою економікою. Проте, судячи з інформації та даних, представлених у проєкті бюджету, навіть самі високопосадовці не мають великих сподівань на це.

У пояснювальній записці до бюджету підкреслюється, що основним фактором економічного відновлення на початку 2024 року стало зростання кінцевих споживчих витрат. Проте залишається невідомим, в яких пропорціях цей ресурс розподілений між приватним споживанням і державним сектором.

Це важливо з огляду на перспективи підняття ставки ПДВ, що розглядається як один з варіантів додаткових джерел фінансування ЗСУ, оскільки від динаміки приватного споживання буде залежати фіскальна ефективність такого рішення.

У проєкті бюджету передбачено, що податкові надходження від внутрішнього ПДВ, основою для якого є витрати домогосподарств на споживання, становитимуть 318 млрд грн. Це на 10% більше в порівнянні з уточненим планом на поточний рік, що відповідає інфляційним прогнозам. Якщо врахувати, що база оподаткування цього податку є найбільш адекватним індикатором вітчизняного ВВП, то реальне зростання у 2025 році, ймовірно, буде наближатися до нуля.

Головним джерелом фінансування державного бюджету, а також витрат на оборону, залишиться імпортний податок на додану вартість (ПДВ). Прогнозується, що надходження від цього податку досягнуть 593,8 млрд грн, що становить близько однієї третини загальної суми запланованих податкових надходжень держбюджету на 2025 рік, яка складає 1 983,6 млрд грн.

Прогнозується, що номінальні надходження від імпортного ПДВ зростуть на 20%, що вдвічі перевищує приріст "внутрішнього" ПДВ. Це підкреслює обрану державою стратегію податкової політики та показує тенденції в економічному розвитку.

Зосередження на оподаткуванні споживчих товарів стало важливим елементом податкової політики країни на протязі тривалого часу, тому не варто дивуватися значному збільшенню доходів від акцизного податку. У 2025 році очікується, що надходження від внутрішнього акцизу зростуть на 43%, а від імпортного — на 58%.

Зокрема, у 2024 році було прийнято закон, що передбачає збільшення податку на паливні матеріали. Цей закон містить план поетапного підвищення акцизних ставок на паливо до 2028 року, з метою досягнення мінімальних рівнів, визначених в країнах Європейського Союзу.

З 1 вересня акцизні ставки на паливо підвищилися, а з 1 жовтня очікується збільшення ставок на тютюнові продукти. Крім того, з 1 січня 2025 року акциз знову зросте в середньому на 15-20%. Європейський Союз зацікавлений у підтримці здоров'я своїх громадян.

Щодо місцевих бюджетів, спостерігається позитивна динаміка в податкових надходженнях: за єдиним податком передбачається зростання на 16%, що становить 70,6 млрд грн — це цілком досяжний показник. Також планується збільшення надходжень від податку на майно на 24%, досягнувши 56 млрд грн. Особливу увагу варто звернути на значне зростання складової податку, що стосується житлової та нежитлової нерухомості фізичних осіб, яке перевищить 3 млрд грн і становитиме більше ніж удвічі.

Цей рівень зростання виглядає занадто позитивно, якщо взяти до уваги, що впродовж 2024 року не було значних змін у податковій базі та ставках. Раніше проведені дослідження підтверджують існуючий фіскальний потенціал, однак для його реалізації необхідно внести відповідні корективи в податкове законодавство.

Загалом поданий проєкт бюджету виглядає логічним та обґрунтованим документом, що відображає складні реалії сьогодення. Під час війни очікування не можуть бути райдужними. Цей той випадок, коли стриманий прагматизм краще за ймовірний сценарій розвитку подій, на який усім хочеться розраховувати.