Я ж є осінь...

Вже вирушаю, вже йду.

Ваші небажання мене не зупинять.

Дні, насичені ароматами квітів і солодкістю меду, завершились.

До побачення! Як люблять говорити у Парижі.

І те,що небо чисте й голубе,

І десь на обрії хмари свої крила згортають,

Мій корабель вже на підході до причалу.

І дні негожі висадить на сушу.

А поки я далі простую, простую,

Вловлюйте серпневу доброту і щедрість,

І дні на осінніх квітах, і солодкий мед -

Я ж осінь... я ж нічого... я ж не сперечаюсь.

29.08.24р.

Євгеній ПОСТУЛЬГА