Влада передала ворогу ключову галузь титану. Чи досягнуто угоди?

Продавати стратегічну галузь під час війни - не найкраще рішення. Особливо - за ту суму, яку отримає Україна. Тим більше - бізнесу, прямо пов'язаному з російським воєнним виробництвом. Що означають такі дії влади?

Отже, в п’ятницю Кабінет міністрів ухвалив рішення про реалізацію державного пакету акцій Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Цей пакет був проданий Фондом державного майна на приватизаційному аукціоні, що відбувся в минулу середу, де участь взяв лише один учасник. З величезною швидкістю КМУ затвердив продаж 100% акцій ОГХК компанії "Цемін Україна", що входить до групи NEQSOL Holding, яка також володіє оператором мобільного зв'язку "Vodafone Україна". Сума угоди склала 3,938 мільярда гривень. Але в цій справі мова йде не лише про фінанси.

ОГХК є найбільшим в Україні підприємством, що займається видобутком та збагаченням титанових руд. Я не збираюся детально описувати, що таке титанові руди, для чого використовується титан, як підконтрольне пропутінському ескорт-угрупованню Фірташа відбулося захоплення родовищ титанових руд в інтересах російської компанії ВСМПО-АВИСМА, а також про те, як Росія змусила США та ЄС стати залежними від титану. Теми, що стосуються українського титану, можуть стати основою для багатотомного дослідження. Тим, хто зацікавлений, рекомендується шукати більше інформації в доступних джерелах.

Я маю на увазі зовсім інше. Вони продали і святкують. Кажуть, що надіслали позитивний сигнал ринку, приватизуючи державне майно, і все це відбувається в умовах війни, коли Росія продовжує агресію. А інвестори, тим часом, почали в нас вірити!

Кому продали??? Я переконаний, що з боку спеціальних служб України та й не тільки, уряд і влада в цілому отримували інформацію про неприпустимість такого варіанту приватизації, після якої сформується новий ланцюжок постачання української титанової сировини для ворога, тобто для провідного холдингу російського ВПК "Ростех", який виробляє усю ту смертоносну машинерію, яка летить на українські міста, промислову інфраструктуру і позиції Сил оборони України.

"Корпорація ВСМПО-АВИСМА" входить до складу "Ростеху". Для тих, хто цікавиться, що означає ця абревіатура, поясню: ВСМПО-АВИСМА розшифровується як Верхнесалдинське Металургійне Виробниче Об'єднання - АВІаційні Спеціальні Матеріали. Це російська металургійна компанія, що спеціалізується на виробництві титану та його виробів, яка є найбільшим у світі постачальником титанової продукції. Вона виготовляє понад 90% титану в Росії та експортує свою продукцію в 50 країн, обслуговуючи близько 450 клієнтів. ВСМПО-АВИСМА є єдиною компанією у світі, що реалізує повний цикл виробництва титанових матеріалів — від обробки сировини до виготовлення кінцевих виробів.

Отже, кому продали ОГХК торговці з Печерських пагорбів?

Насіб Гасанов — постать, про яку відомо небагато, проте він займає важливу роль як "смотрящий" за активами Азербайджану за межами країни. Його діяльність тісно переплітається з Бейляром Еюбовим, керівником президентської охорони, створюючи своєрідний азербайджанський варіант силогархії, де поєднуються інтереси силовиків і олігархів. Цікаво, що під час смерті Гейдара Алієва, батька нинішнього фактичного лідера Азербайджану, в ніч з 1 на 2 серпня 2003 року в палаті, окрім сина Ільхама, також були присутні голова президентської адміністрації Раміз Мехтієв та Бейляр Еюбов, які ухвалили спільне рішення про призначення Ільхама прем'єром.

Отже, український титан потрапляє під вплив квазімафіозної структури, що походить з (не)дружньої країни. Офіційно, звичайно, Азербайджан вважається союзником, і навіть у "Стратегії зовнішньополітичної діяльності" він зазначений як стратегічний партнер. Чи не так? Він надає гуманітарну допомогу, підтримує територіальну цілісність, вітає з Днем незалежності тощо... Проте насправді Азербайджан вже опинився у таборі недружніх країн для України. Враховуючи, що ключові гравці цього табору - Росія та Китай, з якими Баку вже встановив тісні зв'язки, можна стверджувати, що Азербайджан став на бік ворога. Його зовнішньополітичні орієнтири є чітко визначеними: ШОС, БРІКС, ЄАЕС.

Офіційною мовою:

22 лютого 2022 року, Алієв та Кремль, підписання "Декларації про союзницьку взаємодію між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією", сталося всього за два дні до початку повномасштабної агресії Росії проти України: "Ця Декларація підносить наші відносини на рівень справжнього партнерства".

Міністерство закордонних справ Російської Федерації, 7 червня 2023 року: "25 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв вперше в історії взяв участь у засіданні Вищої Євразійської економічної ради за запрошенням російського президента Володимира Путіна. Путін висловив подяку Алієву за участь у засіданні та підкреслив, що співпраця Азербайджану з державами-членами організації постійно розвивається і є важливою для кожної країни. У своєму виступі Ільхам Алієв зазначив, що, хоча він є гостем на саміті ЄвразЕС, не відчуває себе сторонньою особою, оскільки Азербайджан давно встановив активні зв'язки з усіма країнами ЄАЕС, за винятком Вірменії."

19.08.2024, Алієв, Баку, доповідь Путіну: "Положення Декларації про союзницьку взаємодію, підписану в лютому 2022 року, успішно реалізуються. Наші країни діють як союзники, як друзі, як близькі партнери та сусіди".

08.10.2024, Кремль, зустріч Алієв - Путін на полях саміту СНД:

Алієв: "Сьогодні є чудова нагода, як ви вже підкреслили, ще раз розглянути ці питання, адже порядок денний доволі об’ємний. Особливо нові проекти, які ми планували під час зустрічі в Баку в серпні, потребують безперервної уваги та моніторингу. Тож сьогодні в нас є можливість ще раз ознайомитися з порядком денним і визначити конкретні кроки для реалізації досягнутих домовленостей."

"В енергетичній галузі та інфраструктурному розвитку реалізується безліч захоплюючих та корисних проєктів. Як двосторонні, так і односторонні ініціативи мають значний потенціал, вони реальні та активні", - підкреслив лідер російської держави.

Азербайджан, подібно до свого ключового стратегічного партнера і союзника Туреччини, не виявляє намірів або можливостей для розвитку титанової промисловості за аналогією з російською моделлю. Хоча для Анкари важливим є розширення аерокосмічної галузі та виробництва ракет, масштаби цих ініціатив залишаються обмеженими. Таким чином, російські інтереси прагнуть відновити непрямий доступ до титанових ресурсів з українських родовищ через азербайджанську "прокладку".

Титановий кейс яскраво ілюструє іншу можливу угоду — з "азербайджанським" газом. Варто звернути увагу на офіційне зображення з сайту президента Азербайджану, яке було зроблене під час зустрічі в рамках Мюнхенської безпекової конференції, а також на коментар до нього: "17 лютого в Мюнхені за ініціативою іншої сторони відбулася зустріч Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва з Президентом України Володимиром Зеленським". Цікаво, що Україна в Баку називається "іншою стороною", у той час як Росія, за словами Алієва, є "союзником, другом та близьким партнером".

P.S. Приватизація ОГХК стане наступним випробуванням перед операцією з "азербайджанським" газом, так само як тест з "угорською" нафтою відкрив нові горизонти для угоди з титановими активами. Хоча сліди "Газпрому" поки не помітні, вони вже можуть бути присутніми (деталі пізніше). У звичному стилі було озвучено пропозицію, від якої важко відмовитися, особливо на Печерських пагорбах, де активно готуються до виборів і формують відповідні фонди. Якщо угода з "азербайджанським" газом відбудеться, це означатиме, що п'ята колона змусила Банкову виконати певні вимоги з Кремля для налаштування переговорного процесу.

Поки що можна констатувати, що Кремль активізував свої "активи" в Європі та Азії - Орбана по нафті, Фіцо по газу, Алієва по титану і газу.