Вибори в Німеччині: нові виклики чи шанси для України?

Хоча результати перевиборів у Німеччині стали несподіванкою для України, вони можуть принести позитивні зміни.

Не вірте, якщо вам скажуть, що політичні процеси в Німеччині є цілком прогнозованими. Розпад парламентської коаліції в цій країні став несподіванкою для багатьох. Європа лише встигла адаптуватися до результатів виборів у США, як з'ясувалося, що Німеччина також готується до нових виборів. Партії "світлофорної" коаліції не змогли дійти згоди щодо бюджету на 2025 рік, що призвело до виходу ХДС/ХСС з коаліційної угоди.

Тепер попереду - голосування за вотум довіри до уряду Шольца у грудні та дострокові вибори на початку наступного року. Лідери партій Бундестагу вже визначили їх попередню дату - 23 лютого 2025. Хоча для України перевибори у Німеччині також стали сюрпризом, їх результат може, як не дивно, принести і хороші новини.

На посаду нового канцлера претендують одразу декілька кандидатів. Серед них лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц. Колега Ангели Меркель, за час широкомасштабної війни він кардинально змінив своє бачення щодо України. Він двічі був у Києві від початку великої війни.

Вперше він приїжджав в травні 2022 року, після деокупації Київщини, і я мала можливість супроводжувати його в поїздці до Ірпеня. Коли Мерц повернувся назад до Німеччини, він став головним адвокатом пришвидшення європейської інтеграції України. Варто відзначити, що до того ХДС/ХСС зазвичай були критично проти. Тобто він дуже сильно змінив своє ставлення і розвернув фактично християнських демократів Німеччини на 180 градусів по українському питанню.

Він неодноразово критикував Шольца за його нерішучість та активно відстоював ідею постачання далекобійних ракет Таурус для України. Нещодавно Фрідріх Мерц зробив рішучий коментар, що, якщо його оберуть канцлером, він готовий висунути Путіну ультиматум щодо негайного припинення бойових дій в Україні. У разі, якщо цього не буде виконано протягом 24 годин, він обіцяє надати Києву крилаті ракети Taurus і дозволити їх використання для атак вглиб території Росії.

Що відбувається в партії Шольца? Нещодавно соціал-демократи оприлюднили заяву, в якій закликали чинного канцлера не висувати свою кандидатуру на наступний термін керівника СДП і передати цю посаду своєму однопартійцю Пісторіусу. Він є чинним міністром оборони Німеччини і, безумовно, одним із найпопулярніших політиків не лише в СДП, а й у всій країні. Пісторіус активно займається політичною діяльністю та демонструє чітку проукраїнську позицію. Він об'єктивно оцінює російську загрозу для Європи і поставив перед собою завдання підготувати армію Німеччини до можливих конфліктів до 2029 року.

Зараз існує ймовірність, що якщо Пісторіус займе пост канцлера, це створить нові перспективи для військової співпраці між Україною та Німеччиною, а також відкриє нові можливості для допомоги, які раніше були зачинені офісом Олафа Шольца.

Тому, незважаючи на тимчасові труднощі у відносинах з Німеччиною, існують вагомі сподівання, що після виборів у цій країні з'являться більш активні та рішучі прихильники України в політичному середовищі.

Водночас ці сценарії несуть у собі певні ризики, адже можуть призвести до зростання впливу маргінальних, проте активних прихильників путіна у політичному житті Німеччини.

Цього року парламентські вибори матимуть одну важливу особливість. Німецьким політикам, які представляють демократичні сили, належить протистояти не лише ультраправим нацистським угрупованням, але й лівим популістам. Зазвичай на підготовку до таких викликів відводиться цілий рік, але через розпад коаліції цей процес відбувається набагато швидше.

У вересні німецьких політиків вразили результати виборів до парламентів двох східних земель — Саксонії та Тюрингії. Вперше з часів післявоєнної Німеччини праворадикальна партія AfD здобула перемогу на місцевих виборах, отримавши понад третину голосів. На третьому місці опинилася новостворена ліва партія Блок Сари Вагенкнехт, яка з'явилася всього півроку тому.

Особливістю і правих, і лівих у Німеччини є їх проросійська позиція. Обидві партії вимагають припинити військову та бюджетну допомогу Україні, а також відверто підтримували абсолютно всі меседжі російської пропаганди.

Це становить серйозну небезпеку, оскільки, потрапивши до парламенту, такі політики здобудуть важливі важелі для впливу на ухвалення рішень. Хоча жодна з демократичних сил ніколи не об'єднається в коаліцію з подібними фашистськими партіями, такими як AfD, загроза зростання присутності екстремістських елементів і їхнього впливу на політичну агенду є великим сигналом тривоги для всього німецького політичного середовища.

В Україні ми не можемо ігнорувати цю тенденцію та явну небезпеку зростання антиукраїнських настроїв у німецькому суспільстві, де основним вигодонабувачем стане наш противник – Російська Федерація.

Лівий боковий сектор

Спільна риса, що обʼєднує як нацистських "правих", так і популістів "лівих" у Німеччині, полягає в їхньому захопленні Росією. Обидві політичні сили – Блок Сари Вагенкнехт та AfD – активно підтримують пропутінську риторику, а з моменту початку масштабного вторгнення стали голосами російської пропаганди. Варто зазначити, що саме цих політиків регулярно цитують численні російські медіа-ресурси.

Ці політичні сили намагаються подати інтереси Росії під виглядом німецьких національних інтересів. Ультраправа партія AfD під час місцевих виборів 2024 року пообіцяла організувати референдум щодо виходу Німеччини з ЄС у разі перемоги. Але в чому ж полягає справжній інтерес Німеччини, і як це може поліпшити життя звичайних німців? Лідер ультраправих у Тюрінгії, Бьорн Хеке, продемонстрував свою прихильність до Росії не лише словами, але й діями, з’явившись на виборчій дільниці на автомобілі "Нива", що стало символічним жестом на підтримку російського автопрому.

Проте, AfD занадто суперечлива, і жодна з політичних сил не зважиться на формування потенційної коаліції з фашистами. Нова зірка російської пропаганди — це Блок Сари Вагенкнехт. Сама Вагенкнехт вже багато років активна в німецькому політичному житті, розвиваючи свою кар'єру у посткомуністичній Лівій партії. У 2024 році вона заснувала власну політичну силу, яка досягла значних успіхів на місцевих виборах і має представництва в кількох федеральних землях.

Вагенкнехт не перший рік веде захист інтересів росії на території Німеччини. Наприклад, ще у 2017 політикиня закликала розпустити НАТО й укласти нову угоду про безпеку, яка зв'язувала б Німеччину і Росію. Тобто, фактично дозволити путіну зайти у Європу без бою. Особливо яскраво такі заяви виглядають зараз, під час російської агресії в Європі.

Сара Вагенкнехт виступала проти антиросійських санкцій і закликала канцлера до особистих мирних переговорів з Путіним. Нещодавно вона також запропонувала виключити з федерального бюджету на 2025 рік всі витрати на постачання зброї Україні. Зараз Вагенкнехт попереджає країни НАТО про можливість ядерної війни, якщо підтримка України триватиме, і представляє свої "мирні ініціативи", які, на її думку, повинні ґрунтуватися на "компромісі" та територіальних поступках з боку Києва.

Для того, щоб не допустити переваги проросійських сил в німецькому парламенті, рішучі дії демократичних сил потрібні вже зараз.

***

Вплив на Європу через вибори є давньою стратегією Росії, яку вона втілює протягом багатьох років. Один із прикладів успішного впливу на рівні Європейського Союзу можна спостерігати в урядах Угорщини та Словаччини.

Однак важливо усвідомлювати, що основна мета Росії на сьогоднішній день полягає в зміцненні свого впливу в ключових країнах Європейського Союзу, зокрема у Франції та Німеччині. У Франції партія Марі Ле Пен не змогла продемонструвати успіх на парламентських виборах, перш за все завдяки консолідації демократичних сил та вдалій стратегії розміщення кандидатів у виборчих округах.

Ключовим є те, що демократичні сили Німеччини повинні взяти до уваги цей досвід при обранні кандидатів на наступні вибори. Важливо, щоб внутрішня конкуренція в рамках демократичного блоку не дозволила потрапити в Бундестаг тим партіям, які руйнують Німеччину та Європу зсередини.