Парасолька для Європи: які загрози турбують держави НАТО

Охорона повітряного простору є важливою темою не лише для України, але й для багатьох інших європейських держав. Повномасштабна агресія Росії проти України підкреслила необхідність забезпечення безпеки критично важливих об'єктів від атак ракет та безпілотних літальних апаратів.

Нещодавно з'явилася інформація про те, що Німеччина має намір розмістити ізраїльські протиракетні системи Arrow 3 на своїй території в 2025 році.

Цю інформацію в неділю, 10 листопада, озвучило Міністерство оборони Ізраїлю, повідомляє "Європейська правда".

Представники оборонних відомств Ізраїлю та Німеччини провели зустріч тривалістю два дні в ізраїльській компанії Israel Aerospace Industries.

"Міністерства оборони Ізраїлю та Німеччини розпочали спільну підготовку та координацію до початкового розгортання ізраїльської системи Arrow 3 на німецькій території у 2025 році", - йдеться в повідомленні.

Відомо, що минулого року Ізраїль, отримавши підтримку США, уклав угоду на постачання системи Arrow 3 до Німеччини на суму 3,5 мільярда доларів. Це стало найзначнішою угодою в оборонній сфері для ізраїльського виробника.

Лазерна система протиракетної оборони Arrow 3 є передовою світовою технологією, призначеною для перехоплення балістичних ракет за межами атмосфери. Її вперше випробували в умовах бойових дій після вторгнення терористичного угруповання ХАМАС в Ізраїль у жовтні минулого року.

Arrow 3 увійде до складу європейського проекту "Небесний щит", який координується Німеччиною. У рамках цього довгострокового ініціативи, що передбачає створення системи для перехоплення ракет різних типів на різних висотах, 19 країн взяли на себе відповідальність за участь.

Доки Україна очікує озброєння для протиповітряної та протиракетної оборони від своїх партнерів, в самій Європі теж існує дефіцит таких систем.

Лідерство щодо створення ініціативи "Небесний щит" (Sky Shield) взяла на себе Німеччина, хоч цей проєкт і не підтримали деякі з провідних європейських держав, втягнуті в суперечності між Берліном і Парижем. Проте до нього приєдналися навіть такі нейтральні держави, як Австрія та Швейцарія.

Коли наземні наступальні операції в Росії зазнали невдачі, вона перейшла до інтенсивного обстрілу України ракетами.

Поки європейські військові спостерігали за цими жахливими подіями, вони зрозуміли, що їх власна система протиповітряної оборони також потребує вдосконалення.

З'ясувалося, що основна частина систем ППО малих і середніх дальностей вже втратила свою актуальність, і їх недостатньо. Що стосується засобів дальнього реагування, їх кількість ще менша, а для перехоплення балістичних чи гіперзвукових ракет – ситуація ще більш критична.

Крім цього, ці системи мають високу ціну. Так, вартість одного з комплексів дальнього радіусу дії Patriot становить 1,1 мільярда доларів, тоді як його "європейський" аналог SAMP/T коштує лише вдвічі менше.

До того ж ракети до кожного комплексу теж досить дорогі, вартість однієї коштує кілька мільйонів доларів.

"У Європі нам потрібно ще багато чого досягти в сфері захисту від повітряних і космічних загроз. Тому в Німеччині ми плануємо значно інвестувати в нашу систему протиповітряної оборони в найближчі роки. Всі ці ресурси зможуть бути розгорнуті в рамках НАТО", - підкреслив канцлер Німеччини Олаф Шольц у серпні 2022 року.

Він зазначив, що його держава планує створити нову систему протиповітряної оборони, яка дозволить європейським сусідам — полякам, балтійським країнам, нідерландцям, чехам, словакам та скандинавським партнерам — за бажанням приєднатися до цього проекту.

Перші етапи формування "Небесного щита" розпочалися в жовтні 2022 року під час зустрічі міністрів оборони держав НАТО.

Виявлено, що "Небесний щит" здатен сприяти формуванню комплексної системи протиповітряної і протиракетної оборони в Європі.

"Лідерство Німеччини в "Європейській ініціативі "Небесний щит", яка користається з уже наявних механізмів співпраці НАТО, є вкрай важливим кроком для забезпечення того, щоб Альянс ефективно оборонявся від повітряних і ракетних загроз", - заявляв тодішній заступник генсека НАТО Мірча Джоане.

На його переконання, основною вигодою цього проєкту стане економія фінансових ресурсів. Оскільки країни повинні спільно узгоджувати закупівлю систем, кожна з них витратить менше, ніж якби намагалася самостійно забезпечити оборону своєї території.

Те, що захист з повітря необхідний, у Європі переконуються на власному досвіді, і прагнуть створити "парасольку", яка захистить небо. Наприклад, вчора німецькі винищувачі двічі піднімалися в повітря для супроводу російських літаків.

"Наші винищувачі Eurofighter отримали сповіщення від (авіабаз - ред.) Лааге та Лієлварде, щоб спільно ідентифікувати та супроводжувати російські Іл-20М", - повідомилов соцмережі Х Люфтваффе.

За інформацією Укрінформ, російські літаки здійснювали переміщення без попередньо складених маршрутів і без активованих транспондерів.

До речі, Військово-повітряні сили Німеччини спільно з союзниками з НАТО здійснюють патрулювання повітряного простору над Балтійським регіоном.

Тим часом країни Балтії закликали альянс посилити протиповітряну оборону держав-членів, які межують з Росією - через критичну нестачу протиракетних систем великої дальності.

"Очевидно, що країни на кордоні стикаються з найскладнішою ситуацією. Якщо прикордонні держави зможуть забезпечити свою безпеку, то, безумовно, це також позитивно вплине на захист Берліна і Парижа," - підкреслив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, повідомляє Bloomberg.

Публікація акцентує увагу на тому, що можливість перехоплення балістичних ракет є однією з найбільш значних слабкостей у системах оборони країн НАТО.

Окрім того, варто зазначити, що повітряний простір Естонії, Латвії та Литви охороняється літаками НАТО, оскільки жодна з цих держав не має власних винищувачів. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, країни Балтії почали активно звертатися до союзників з проханням про постійну присутність систем протиповітряної оборони на своїй території.

Литовський міністр оборони Лаурінас Кащюнас під час бесіди з представниками ЗМІ висловив підтримку розширенню функцій повітряного патрулювання НАТО в регіоні Балтії, щоб винищувачі мали можливість "миттєво підніматися в повітря і нейтралізувати безпілотники".

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, у свою чергу, звернувся до партнерів із закликом посилити присутність Альянсу в країні для забезпечення захисту повітряного простору.

Цікаво, що 7 вересня в східній частині Латвії, в районі муніципалітету Резекне, стався інцидент із падінням російського військового безпілотника.

Як повідомив Укрінформ, керівництво Національних збройних сил Латвії повідомило про те, що це був безпілотник типу Shahed, начинений вибухівкою. Правда, він додав, що його ціллю була не Латвія, а Україна.