Конституционный Суд Украины исследует законность норм, касающихся использования прожиточного минимума в качестве основы для расчета различных выплат.

В среду, 23 октября, Второй сенат КСУ на открытой части пленарного заседания в форме письменного производства рассматривал дело по конституционным жалобам Сарнавского Игоря Николаевича, Фалендыш Светланы Николаевны относительно соответствия Конституции Украины пункта 3 раздела II "Заключительные и переходные положения к некоторым законодательным актам Украины" от 6 декабря 2016 года № 1774-VIII (далее - Закон).

Суддя-доповідач Олег Первомайський у цій справі підкреслив, що ці конституційні провадження були об'єднані в єдине через їх спільний предмет розгляду.

Заявники подали до Конституційного Суду України прохання перевірити відповідність пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону таким статтям Конституції України: 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій та другій статті 24, частинам першій та четвертій статті 41, частинам першій та третій статті 46, а також частині першій статті 50.

У пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону зазначено, що "мінімальна заробітна плата, що починає діяти після ухвалення цього Закону, не використовується як основа для розрахунку посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, за винятком визначення щорічного фінансування статутної діяльності політичних партій."

Поки не буде внесено зміни до законодавства України, мінімальна заробітна плата використовується як розрахункова величина, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб працездатного віку, визначеному станом на 1 січня кожного календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

На думку авторів звернень, використання пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону призвело до фактичного зменшення розміру доплати до пенсії в порівнянні з раніше встановленими виплатами згідно зі статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, що, на їхню думку, є порушенням права власності. Крім того, скаржники підкреслюють, що оспорювані положення Закону порушують принцип юридичної визначеності, що є невід'ємною частиною верховенства права, та рівність прав, що робить їх дискримінаційними.

Суддя також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання.

У даній справі Суд перейшов до конфіденційної частини пленарного засідання.