Коли відзначатимемо Різдво 2024 року: традиції та історія одного з найзначніших релігійних свят.
Різдво Христове є одним з найзначніших свят у церковному календарі. Це винятковий час, що уособлює затишок, родинні зв’язки та світлу радість.
Різдво Христове українці відзначають щороку взимку, проте в минулому році дата святкування зазнала змін. Раніше це велике християнське свято відзначалося на початку Нового року, зокрема 7 січня. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, більшість важливих церковних свят почали відзначати на 13 днів раніше. Таким чином, Різдво Христове в Україні тепер святкується 25 грудня. У 2024 році це свято припаде на середу.
Різдво Христове: історія свята
Що означає Різдво Христове? Для віруючих це особливий момент, коли народився Ісус Христос, Спаситель людства, який прийшов у світ, щоб спокутувати гріхи всіх людей. Його мати, Діва Марія, за свідченням Євангелія, завагітніла від Святого Духа. Разом зі своїм чоловіком Йосипом вона мешкала в Назареті. Однак, коли Марія наближалася до терміну пологів, їм довелося вирушити до Вифлеєму для проходження перепису населення.
Під час перепису населення в місті скупчилося безліч людей, тому Йосип і Марія не змогли знайти кімнату для ночівлі. Врешті-решт, вони знайшли тимчасовий притулок у маленькій печері, де пастухи зазвичай шукали захист від дощу і вітру. Саме там сталося диво — Діва Марія подарувала світові сина, якому судилося стати Сином Божим.
Ангел швидко доніс радісну новину пастухам, тож саме вони стали першими, хто прийшов вшанувати Ісуса Христа. Над Вифлеємом засяяла яскрава зірка, що вказувала шлях до Спасителя. Слідом за пастухами, керуючись світлом зірки, до печери прибули волхви (мудреці), які принесли малюкові Ісусу свої дари: ладан, миро та золото.
Різдво Христове: українські звичаї та обряди
Різдво для українців завжди було святом, що об'єднує родину, тому більшість традицій цього періоду виконувалися лише в тісному колі близьких. Перш за все, вся сім'я збиралася разом за спільним столом.
Святкування Різдва розпочиналося ще напередодні, 24 грудня. Це -- Святвечір. З появою першої зірки потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов'язково стояло 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушена капуста, гриби, риба. Страви відрізнялися в залежності від регіону, але кутя завжди була важливою частиною святкування.
Існувала навіть легенда, що людина буде блукати протягом цілого року, якщо не відзначить Різдво в рідному домі. Цього дня також заборонялося сваритися. Навіть якщо у вас були непорозуміння з кимось, варто було знайти спосіб помиритися. Це був дійсно особливий час.
У святковий період Різдва важливу роль відігравав дідух. Цей сніп з пшениці або жита прикрашали сушеними квітами, старанно плели і розміщували на покуті, в тому місці, де висіли ікони.
Що слід і не слід робити під час святкування Різдва
Весь цикл різдвяно-новорічних свят був надзвичайно важливим для українців. Тому від Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця. Можна було лише поратися біля худоби і готувати їсти.
Крім того, заборонялося позичати або надавати гроші в борг. Дотримувалася думка: як зустрінеш новий рік, так і проведеш його. Тому ніхто не прагнув провести цілий рік у фінансових труднощах.
Існувала захоплююча традиція, пов'язана зі закликом різних духів на Святвечір. Наші предки промовляли: "Як не завітаєш сьогодні, то нехай цілий рік не приходиш, твоя вечеря залишиться за морем".
На Різдво також практикували колядування. Селяни одягали костюми різних персонажів, обходили домівки та виконували обрядові пісні, відомі як колядки.
Читайте також:
