Державний тероризм: Чому Росія використовує стратегію "чистого терору" щодо України.
Вивчаємо, чому Росія навмисно атакує цивільних осіб без жодних військових підстав і які результати це викликає.
11 вересня на конференції United for Justice, що була присвячена обстрілам цивільної інфраструктури, президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія вчинила 137 тисяч зафіксованих воєнних злочинів в Україні. З моменту початку повномасштабного вторгнення російські війська завдають нищівних ударів по українських лікарнях, школах, готелях, об'єктах комунального господарства та житлових будинках. Російська пропаганда намагається виправдати ці атаки, висуваючи різні версії, стверджуючи, що руйнування нібито викликані українською протиповітряною обороною або що в цивільних об'єктах ховалися військові. Водночас, іноді пропагандисти відкрито визнають, що метою таких атак є терор та залякування українського населення з метою примусити їх до капітуляції.
Існує безліч трактувань терміна "тероризм", які можуть варіюватися в залежності від конкретного контексту його використання. Наприклад, у офіційних звітах Сполучених Штатів Америки вживається наступне визначення тероризму:
"Систематичне насильство, що має політичний підтекст і спрямоване на цивільне населення, зазвичай здійснюється субнаціональними угрупованнями або секретними агентами з метою формування громадської думки."
Це сприйняття тероризму формується на основі досвіду американської внутрішньої та зовнішньої політики за останні десятиліття, а також викликів, з якими стикалися громадяни США, особливо після подій 11 вересня 2001 року. Протягом тривалого часу тероризм у США та в багатьох інших країнах переважно асоціювався з радикальними угрупованнями, що здійснюють терористичні акти як свою основну, якщо не єдину, тактику.
Соціолог та історик Чарльз Тіллі пропонує ширший підхід до визначення тероризму як стратегії, яку можуть застосовувати "широкий спектр акторів, чиї мотиви, засоби та методи організації дуже різняться". Серед цих акторів є як згадані вище радикали, так і цілком відкриті державні структури, армії чи спецслужби.
"Політики, котрі повністю віддають себе терору, складають лише незначну частину всіх терористичних дій; більшість терористів одночасно, раніше чи пізніше, залучені в інші форми політичної діяльності або взагалі не займаються політикою", -- зазначає Тіллі у своїй статті "Терор як стратегія та реляційний процес".
Цей підхід гармонійно поєднується з практикою, коли країна може одночасно вести відкриту війну, здійснювати різноманітні дипломатичні, економічні та інформаційні кампанії. Водночас вона може вдаватися і до терористичних акцій, які переслідують ті ж цілі, що й зазначені вище методи. Женевська декларація ООН з тероризму 1987 року надає широке визначення "тероризму з боку держави", охоплюючи як військові навчання, спрямовані на залякування, так і прямі напади, що загрожують цивільним особам. Стратегія Росії в Україні повністю узгоджується з цим трактуванням терору.
За статистикою, що наводить Центр стратегічних комунікацій ЗСУ -- три з чотирьох російських ракетних ударів Росії по Україні влучають саме у цивільні об'єкти. Що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та терором проти мирного населення України. Російська ракетна атака на Львів 4 вересня є лише одним із нещодавніх прикладів терору Росії проти цивільного населення під час російсько-української війни. Під час атаки загинуло 7 осіб, постраждали понад 60, було завдано збитків або руйнувань майже 190 будинкам, частина з яких -- пам'ятки архітектури. Старший аналітик Фонду "Повернись живим" Микола Белєсков, оцінюючи причини та наслідки атаки по Львову, написав:
Противник використовує багатогранну стратегію виснаження України, поєднуючи військові дії на фронті і удари в тил з невоєнними методами, такими як інформаційні кампанії, щоб підкорити волю народу до продовження опору. Москва орієнтується на цю комплексну тактику виснаження, ігноруючи можливість ведення переговорів.
Статистичні дані щодо наслідків російських обстрілів вказують на те, що близько 75% уражених цілей становлять цивільні об'єкти. Джерело: Стратегічне командування Збройних Сил України.
Атаки на цивільних осіб як метод поширення пропагандистських меседжів.
8 липня 2024 року російські війська здійснили масований ракетний обстріл території України. Під удар потрапили одразу декілька міст, зокрема Київ, де ракети влучили в найбільшу дитячу клініку України "Охматдит" (троє загиблих, із них один медик, один родич пацієнта й одна дитина, яка померла пізніше), медичний центр "Адоніс" (дев'ять загиблих), житловий будинок (13 загиблих, із них п'ятеро дітей) та інші об'єкти. У Кривому Розі атакували адміністративну будівлю заводу. Там загинули десять людей. У випадку "Охматдиту" момент влучання було зафіксовано на відео, за кадрами з якого вдалося ідентифікувати російську ракету Х-101 і виключити пропагандистські версії про "роботу ППО". Також малоймовірним є "випадкове" влучання, декілька таких же ракет одночасно поцілили точно в об'єкт, який росіяни вважають військовим -- будівлі заводу "Артем".
Після удару могло виникнути логічне, на перший погляд, питання: навіщо Росії витрачати дорогі високоточні ракети на удари по дитячій лікарні й інших об'єктах, якщо це не приносить її армії жодної можливої користі? Невже російське командування готове вбивати дітей "просто так", із чистого садизму та бажання знищувати українців? Цікаво, що саме так сформулював ці питання російський пропагандист Володимир Соловйов у ефірі державного телебачення для того, щоб заперечити саму можливість такого удару:
Ось унікальна версія вашого тексту: "Просте питання: чому Росія обирає атакувати лікарні? Відповідь звучить так: тому що Росія є втіленням зла, і саме з цієї причини вона чинить такі дії, адже має можливість це робити", -- зазначив Соловйов.
Здається, що слухачі Соловйова не сприймають російське керівництво як "диявольське зло", отже, атака на "Охматдит" виглядає безглуздо і, відповідно, є неможливою.
Однак існує серйозна проблема: цей напад, як і всі інші фатальні обстріли цивільних об'єктів, які мали місце того дня та в інші дні, має для Росії чіткий сенс і визначену мету. Ця мета полягає у створенні терору та залякування українського населення, донесенні до них думки, що під час війни будь-хто може стати жертвою в будь-якому місці. Не має значення, чи це промисловий об'єкт, особистий будинок чи лікарня. Вони планують вбивати не лише вас, але й ваших дітей. У цьому контексті атака на "Охматдит" є самостійним пропагандистським актом, оскільки, як і будь-який терористичний напад, її сенс полягає не лише у заподіянні безпосередньої шкоди, а й у передачі певного сигналу до аудиторії. У даному випадку сигнал звучить так: "здавайтеся, або ми продовжимо вас знищувати".
Офіційна версія російської держави, зі слів спікера Путіна Дмитра Пєскова, удар по "Охматдиту" -- робота "української ППО". Проте деякі мали інші пояснення. Зокрема Андрій Перла, "політичний оглядач" телеканалу "Царьград", що називає себе "православним", опублікував статтю, в якій закликав навіть не виправдовуватися за подібні удари. Він написав, що жалкувати за "ворожими дітьми" не варто.
"Нещадний закон війни дуже простий: таких ворогів не можна вважати людьми. Треба розуміти -- просто і страшно: на тому боці немає людей. Жодної людини. Наші ракети не вбивають людей. Жодної людини. Там не люди", -- йдеться у статті Перли.
Пропагандист закликав продовжити удари по українських містах "найпотужнішою зброєю, яку ми маємо". І, звичайно, запропонував самим українцям шлях, щоб уникнути знищення -- капітуляція. "І тоді ми, можливо, вас помилуємо", -- додав пропагандист. Такі вислови виявилися занадто відвертими навіть для внутрішньої російської пропаганди, і згодом статтю було видалено з сайту "Царьграда". Але той же самий Соловйов у ефірі "Росія 1" 6 червня 2023 року окреслив загальну мету російських дій: "Якщо вони хочуть, щоб ми проявили милосердя, тоді їм треба перейти на наш бік". І далі веде мову, що потрібно вдаватися до насильства без жалю, а горе чужинців менш важливе за горе "своїх":
Сьогодні в Севастополі трагічно загинули діти, і ви хочете, щоб я зважав на життя тих підлих, ситих німецьких бюргерів? Французьких джентльменів? Їхнє існування не варте навіть однієї сльозини російської дитини.
Потенційна мета обстрілу "Охматдиту" проглядає ще чіткіше, якщо звернути увагу на те, яку реакцію він викликав у принаймні частини українського суспільства. Деякі інстаграм-блогерки після удару опублікували дописи, в яких критикували за продовження війни українську владу, закликали до "миру" (не уточнюючи, на яких умовах) і виступали проти "політичних ігрищ, за які розплачуються люди". Невідомо, яка мотивація була у цих блогерок -- чи то оплачене "замовлення" подібних дописів, чи то щирий жах і, відповідно, успішне донесення російського сигналу: "Ви маєте за будь-яку ціну уникнути повторення подібного, тому виконуйте всі наші вимоги".
У зв'язку з цим, українська лікарка та голова опікунської ради львівської лікарні "Охматдит" Андріана Мальська опублікувала в своєму профілі на фейсбук допис, в якому закликала "зупинити політичні амбіції" та знайти способи для завершення війни "будь-якою ціною" (пізніше цей пост був видалений). Жорстокість терору, що вражає, може мати пропагандистський ефект, і Кремль це добре усвідомлює.
Тривалі ефекти інфраструктурного терору з боку Росії.
Систематичні атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру, які Росія почала завдавати ще восени 2022 року, можна схарактеризувати як цілеспрямовану стратегію знищення критично важливої цивільної та енергетичної інфраструктури, або "інфраструктурний терор". Завдаючи шкоди мирному населенню, позбавляючи мільйони людей доступу до електроенергії або доступу до води, Росія намагається зламати опір українського народу, посіяти паніку серед мирного населення та змусити Україну капітулювати. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, таким чином Росія порушує навіть базові права українців -- на безпеку, життя, доступ до питної води тощо.
Інфраструктурний терор є давньою тактикою Росії в умовах конфліктів та війн. Протягом військових дій у Сирії з 2015 по 2019 рік російські авіаційні сили, підтримуючи режим Асада, регулярно здійснювали бомбардування лікарень та інших об'єктів цивільної інфраструктури. Це призводило до серйозних ускладнень у забезпеченні гуманітарної допомоги мирному населенню. Знищення цивільних об'єктів стало свідомою стратегією Росії, мета якої полягає в деморалізації населення та спробі зламати його опір.
Основні цілі атак залишаються незмінними: електростанції, трансформаторні підстанції, лінії електропередач, а також інші критично важливі складові енергетичної інфраструктури. Російські обстріли призводять до відключення електрики в більшості українських регіонів, а в деяких містах обмежується постачання води через відсутність електричної енергії для насосних станцій або ж через цілеспрямовані удари по водопровідних системах. Яскравим прикладом цього є знищення міської фільтрувальної станції в Краматорську 20 лютого 2024 року. Внаслідок атаки постраждали чотири працівники Краматорського водоканалу, яке є єдиним постачальником води для майже 160-тисячного населення міста, а відновлення водопостачання зайняло більше тижня.
Відновлення знищеної інфраструктури ускладнене багатьма технічними, виробничими й економічними чинниками -- проте основною загрозою залишаються повторні, нові атаки Росії на об'єкти інфраструктури у майбутньому й обмеженість ресурсів для відновлення об'єктів, кількості систем ППО та запасів ракет для них. Як пише експерт з енергетики Мацей Занєвич у своєму звіті для варшавського дослідницького центру "Енергетичний форум", навіть за помірного сценарію, за якого Росія не спричинить подальших руйнувань, це може призвести до дефіциту близько 7 ГВт електроенергії в період зимового пікового попиту. Якщо не буде додаткової підтримки з боку іноземних партнерів України, це може призвести до серйозних перебоїв з енергопостачанням у низькотемпературні періоди. Тому, інформує Занєвич, допомога Україні у підготовці до наступної зими є в інтересах Польщі та ЄС.
У своїй доповіді для Центру Східних студій (OSW) дослідники Славомір Матушак і Марцін Єндрисяк зазначили, що відключення електроенергії, ймовірно, не призведе до значної хвилі міграції під час холодів. Проте результати залежатимуть від того, як добре місцева адміністрація підготує регіон до зимового періоду. Вони вважають, що для відновлення щонайменше 2 ГВт потужності знадобиться декілька місяців, частково шляхом використання демонтованого обладнання з недіючих електростанцій, яке інші країни, зокрема Литва, Естонія та Німеччина, пообіцяли передати Україні.
Бомбардування пологового будинку у Маріуполі у березні 2022 року стало символом звірств Росії проти мирного населення та невибіркових ударів по цивільній інфраструктурі. У лютому 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації оцінки збитків і потреб на відновлення України на кінець 2023 року повідомив, що сукупні, економічні, соціальні й інші втрати України становлять близько пів трильйона доларів.
Частиною інфраструктурного тероризму є і російські кібератаки, які можуть загрожувати життю людей. Вони здатні порушувати роботу електро- та водопостачання, зв'язок з аварійними службами, а також системи попередження про можливі повітряні загрози. Подібні атаки мали місце ще до початку повномасштабного вторгнення, зокрема в січні 2022 року, коли численні державні установи України стали жертвами масованої кібератаки з використанням шкідливого програмного забезпечення WhisperGate. Прокурори Міжнародного кримінального суду розслідують кібератаки Росії на цивільну інфраструктуру України як ймовірні військові злочини, скоєні під час повномасштабного вторгнення. Зокрема, відзначено щонайменше чотири значні атаки на енергетичні об'єкти, включаючи кібератаку на оператора зв'язку "Київстар" наприкінці 2023 року.
Подібні невибіркові тактики ведення війни Росією порушують норми міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевські конвенції, які забороняють атаки на цивільні об'єкти й інфраструктуру, що не має військового значення. Удари по цивільній інфраструктурі мають довготриваліші наслідки, не лише через провокування масових гуманітарних криз, які ускладнюють життя цивільного населення. Руйнування цивільної інфраструктури й енергетичних систем також шкодить довкіллю. Військові дії залишають за собою забруднені ґрунти та водні ресурси, що обмежує їх використання з сільськогосподарською метою, та ставить під загрозу продовольчу безпеку не лише України, але й різних країн імпортерів української сільськогосподарської продукції.
Комунікація зі світовою спільнотою щодо притягнення Росії до відповідальності за вчинення "інфраструктурного терору" є одним із завдань для української влади. 19 січня 2023 року Європейський парламент у своїй постанові про створення трибуналу щодо злочину агресії проти України, визнав зв'язок між війною та довгостроковою шкодою, завданою природному середовищу та клімату. Наразі не існує окремого правового інструменту щодо притягнення до відповідальності саме за "екоцид", проте Україна може просувати ідею визнання екоциду п'ятим міжнародним злочином у списку злочинів, що підпадають у юрисдикцію Міжнародного Кримінального Суду, або адвокатувати розробку нової конвенції про екоцид.
Висновки
Чистий терор є не лише однією з тактик російської воєнної агресії, а й стратегічним інструментом, що спрямований на залякування цивільного населення, провокування гуманітарних криз, і відкладає на десятиліття відновлення зруйнованих територій. 9 вересня видання Defence Express, посилаючись на іранських посадовців, підтвердило передачу Росії балістичних ракет малого радіуса дії (до 120 км) Іраном. Отримання чергових засобів і нової "зброї терору" означає, що Росія навряд чи планує змінити свою тактику обстрілів мирних українських міст. Крім того, російський терор не обмежується територією України. Пропагандисти неодноразово погрожували західним і східним державам, які надають Україні підтримку. Західним державам регулярно погрожують ядерними ударами, Південній Кореї погрожують посиленням співпраці з Кореєю Північною. Згаданий вище Соловйов, коментуючи відеосюжет із німецького телебачення з кадрами зруйнованого вщент Вовчанська, сказав, що "так будуть виглядати міста Німеччини". Росія сподівається домогтися своїх цілей, здійснюючи відкритий реальний терор проти українського цивільного населення та використовує його як приклад того, що може відбутися з іншими країнами, якщо вони будуть не підкорятися Кремлю.
Щоб бути в курсі найважливіших публікацій Центру досліджень "Детектора медіа", підпишіться на нашу розсилку. Вона надходить до вас кожні два тижні.
