Понад тисячу щомісяця. Що стало причиною відновлення атак російських "шахедів" та їх уламків на Київ?
Експерименти з тактикою. Чому ці вироби обходять українську ППО
У ніч з 30 на 31 жовтня Київ знову став мішенню для масштабної атаки ворожих ударних дронів типу Shahed, що стало вже двадцятим випадком за жовтень. Протиповітряні сили змогли знищити всі безпілотники, що намагалися вразити столицю. Як повідомила КМВА, дрони на Київ нападали у кількох хвилях з різних сторін.
В результаті цієї атаки в Подільському районі міста було зафіксовано падіння уламків, що призвело до пожежі на відкритій території, яку вдалося швидко загасити. Раніше, декілька днів тому, внаслідок удару дрону по житловому будинку в Солом'янському районі загинула молода дівчина.
Довгий час дрони практично не досягали житлових районів столиці. Проте, як зазначає в інтерв'ю LIGA.net авіаексперт та заступник директора української компанії, що займається виробництвом засобів радіоелектронної боротьби, Анатолій Храпчинський, російські сили адаптують свою тактику обстрілів.
"Якщо за 2022-2023 рік росіяни запустили по Україні близько 3800 шахедів, то за 2024 рік цей показник цілком може перевищити 5000", - каже він.
Чому російським дронам вдається прориватись крізь українську протиповітряну оборону та чого очікувати далі - коротко на LIGA.net.
У жовтні українські міста щоночі опинялись під атакою російських дронів. Окупанти активно експериментували із тактикою застосування ударних безпілотників.
Інформація про руйнування цивільних об'єктів внаслідок цих атак стала надходити все частіше. Лише за тиждень, наприклад, російські безпілотники вразили житлові будинки в Солом'янському районі Києва - 25 та 30 жовтня.
За словами військового аналітика Defense Express Івана Киричевського, ключовим фактором є не стільки зміна характеристик ударних БПЛА, скільки суттєве збільшення їхньої кількості, як зазначає LIGA.net.
В осінній період 2023 року російська сторона не могла дозволити собі здійснювати настільки масштабні атаки "шахедами" на різні об'єкти інфраструктури, зазначає Киричевський. Наразі ситуація змінилася: здається, що виробництво ударних безпілотних літальних апаратів у Росії збільшилося.
"Киричевський зазначає, що план щодо виробництва мінімум 4700 "шахедів" на рік росіяни мали реалізувати лише до 2025 року. Проте вони досягли цього показника вже в серпні 2024 року. Наразі зафіксовані "шахеди" з бортовими номерами, що починаються з 8000. Це може свідчити про те, що росіяни встигли виготовити аж 8000 одиниць."
Мова йде не лише про виготовлення безпілотників на заводі, розташованому в спеціальній економічній зоні "Алабуга" в Татарстані, зазначає аналітик, а також про додаткові виробничі можливості.
За інформацією LIGA.net, більшість літаків з Ірану, що постачають російським військовим елементи для шахедів, не приземляються у Казані (біля "Алабуга"), а користуються цивільними аеропортами Москви та її околиць, зазначає Храпчинський.
"Вони приземляються в аеропортах Домодєдово, Внуково та Жуковське. Ймовірно, що російська сторона розміщує деякі виробничі потужності прямо на території цивільних аеропортів, щоб захистити їх від потенційних атак українських безпілотників," - вважає він.
З ростом обсягів виробництва "шахедів" спостерігається зниження їх технологічного рівня, зазначає Киричевський: "Наприклад, російські виробники почали використовувати більш прості двигуни для шахедів, у яких навіть відсутні стартер і маховик".
Інформація про те, що російські сили намагаються зменшити витрати на всіх етапах використання ударних безпілотників, підтверджується новинами від Служби безпеки України. Вони виявили у Харкові колабораціоніста, який нібито працював над створенням нової пускової установки для "шахедів" – пневматичної системи, що монтується на причепі.
Здебільшого під час терористичних атак по Україні випускають ударні дрони типу Shahed - це і безпосередньо "шахеди", і імітаційні цілі, пояснює Храпчинський.
"Це можуть бути, наприклад, "Гербери", виготовлені з фанери та пінопласту. Також можуть бути дрони, тип яких наразі невідомий. Крім того, існують пристрої, що складаються з крил та елементів, надрукованих на 3D-принтері, які обгорнуті фольгою та харчовою плівкою для запобігання розлітанню фольги," - ділиться аналітик.
Усі ці пристрої імітують політ ударного безпілотника, призначеного для систем радіоелектронної боротьби. Встановити, чи має він бойову частину або трекери, неможливо, поки його не збито.
Незважаючи на свою простоту, ці пристрої здатні суттєво ускладнити роботу українських сил протиповітряної оборони. "Колись для боротьби з "шахедами" було використано мобільні вогневі групи, - зазначив Храпчинський. - Однак перехоплення 20 дронів за ніч і перехоплення 100 дронів за ніч - це абсолютно різні рівні викликів".
Масове використання російських ударних безпілотників може виявитися дієвим, адже військові можуть просто втомитися, погоджується Киричевський.
Окрім того, загарбники навчилися ефективно використовувати рельєф місцевості, щоб ускладнити виявлення своїх дронів. "В областях, де розташовані радіолокаційні станції, 'шахеди' літають на дуже малій висоті, аби залишатися непомітними. Вони вибирають менш помітні маршрути, такі як автомагістралі або русла річок", — зазначає Храпчинський. "У районах, де можуть діяти мобільні підрозділи, дрони піднімаються на велику висоту, що робить їх важчими для виявлення та ураження сучасними засобами".
Незважаючи на великі навантаження, Україна успішно перехоплює приблизно 86% ворожих безпілотників, зазначають фахівці Інституту науки та міжнародної безпеки.
"Недоліком російської стратегії, але водночас перевагою для України та Заходу, є те, що для досягнення цілей Росії потрібно запустити близько 100 безпілотників Shahed, з яких в середньому лише 14 виявляються ефективними... Такі високі показники втрат свідчать про те, що "Алабуга" повинна підтримувати інтенсивний рівень виробництва та імпортувати значно більше електроніки та інших компонентів з-за кордону", - підкреслюють експерти.
Україна робить все, щоби налагодити ефективну протидію цим атакам, запевняє LIGA.net Киричевський. "Нещодавно під час одного з нальотів зафіксували щось подібне на розрив салютів. Це виглядало як робота програмованих снарядів від установок Skynex. Були заяви про додаткове постачання Україні таких установок, а також додаткових установок Gepard", - пояснює він.
"Отже, все, що було можливим, вже виконано, - коментує аналітик. - Проте не було враховано, що росіяни зможуть значно розширити виробництво цих 'шахедів'."