Бєланов зазначив: "Динамо не змогло досягти рівня, необхідного для перемоги над командою такого калібру, як Зальцбург".

Володар "Золотого м'яча" поділився враженнями від виступу киян в ЛЧ. Володар "Золотого м'яча" 1986 року Ігор Бєланов проаналізував виступ свого колишнього клубу, київського "Динамо" у поточному розіграші Ліги чемпіонів і пригадав цікаві факти із своєї динамівської кар'єри. Усим цим він охоче поділився з кореспондентом Sport.ua.

- Перші два суперники київського клубу - сербський "Партизан" і шотландський "Глазго Рейнджерс" - не можуть бути порівняні з "Зальцбургом", - заявляє експерт. - Адже австрійська команда здобувала перемоги над багатьма сильними клубами. "Зальцбург" дійсно має потужний склад, а історія австрійського футболу багата яскравими моментами. З того, що я бачив, "Зальцбург" завжди змагався з сильними суперниками, і далеко не кожному було легко їх перемогти. Тому до двох матчів із цією командою динамівці мали готуватись дуже ретельно. Проте все вирішилось у першій зустрічі. Загалом у Любліні "Динамо" виглядало непогано, але у футболі важливо забивати голи, а не просто гарно грати. Як казав Валерій Васильович Лобановський, найголовніше - це результат.

Гра у довгому списку матчів часто забувається, а результат залишається. І навіть якщо команда показала красиву гру, але нічого не виграла, це не можна вважати за успіх. Що стосується повторної зустрічі, то після того, як "Динамо" першим пропустило, завдання щодо їх виходу до наступного раунду Ліги чемпіонів значно ускладнилося. Потрібно було забити супернику тричі, що виявилось непростим завданням. Кияни змогли забити лише один гол, хоча після цього ще мали кілька шансів.

- Як загалом оцінили б виступ "Динамо" у двох кваліфікаційних раундах та раунді плей-офф Ліги чемпіонів?

Звичайно, дуже прикро, що у динамівців так все склалося. Водночас, слід врахувати, що останнім часом вони зустрічались з досить сильною командою. У турнірі такого рівня, як Ліга чемпіонів, усе залежить від того, як суперники дозволяють "Динамо" грати. "Партизан" був слабким опонентом, трохи сильніший виявився "Глазго Рейнджерс". Але варто було зустрітися з "Зальцбургом" – і кияни не змогли пройти до групового етапу. Тому не варто робити висновки лише на основі гри з "Партизаном", якому вони забили аж дев'ять м'ячів у двох матчах.

Слід орієнтуватися на суперників рівня "Зальцбурга". Рівень команди оцінюється в матчах із сильними клубами, коли ти їх перемагаєш. Саме на тлі таких поєдинків визначаються справжні можливості команди. На жаль, поки що я цього рівня не бачу. І це стосується не тільки "Динамо". Коли наша команда зіштовхується з серйозним суперником, наче лакмусовий папірець, стає зрозуміло, хто на що здатен. За моїх активних виступів у футболі сильні команди завжди були для нас викликом. Київське "Динамо" 70-90-х років завжди прагнуло перемагати грандів провідних футбольних країн, таких як "Баварія", "Реал", "Барселона", щоб показати себе з кращого боку. У молодих гравців нинішнього покоління я цього бажання не бачу. Хоча кожен динамівець на полі повинен проявляти характер, волю, спортивну нахабність та злість. Якщо вони не будуть перемагати в матчах із командами рівня "Зальцбурга", то це означає, що вони або не можуть, або бояться суперника. Боятися не треба – в поєдинку з сильною командою потрібно показати себе. Адже на твою гру дивляться люди, які потім спитають: чому ж ти злякався?

Продовжуючи австрійську тематику, згадується протистояння київського "Динамо" з віденським "Рапідом" у рамках Кубка кубків сезону 1985/86, де ви неодноразово відзначалися голами у ворота суперника.

Ту дуель я запам'ятав надовго. Перед нею прийшов до Лобановського і кажу: "Валерію Васильовичу, я, мабуть, вже заслуговую на квартиру. Граю в "Динамо" вже другий рік, а мешкаю у службовій. А вдома у мене сім'я, дитина". Перед першим матчем з "Рапідом" Лобановський сказав: "От заб'єш два м'ячі — отримаєш квартиру". А потім додав: "У їхньому складі грає Пакульт — це божевільний футболіст!". А я йому: "Що ж, давайте подивимось".